- розколина
- —————————————————————————————розко́линаіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розколина — и, ж. 1) Вузька ущелина в горах; міжгір я. 2) Велика, глибока щілина, тріщина в чому небудь … Український тлумачний словник
скалубина — розколина, щілина; черепина або розбитий посуд [II] щілина, тріщина [IV] … Толковый украинский словарь
мелосхіз — у, ч. Вроджена розколина щоки зі збільшенням розмірів рота … Український тлумачний словник
провалля — я, с. 1) Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні. || чого. Безмежний простір, безмірна глибина. || Проміжок, незаповнений простір між чим небудь. || перен. Про глибоке розходження, незгоду між ким небудь. 2) Пролом, пробоїна,… … Український тлумачний словник
роззявина — и, ж., діал. 1) Розколина. 2) Паща … Український тлумачний словник
розколинка — и, ж. Зменш. до розколина … Український тлумачний словник
розсілина — и, ж., діал. Розколина, тріщина … Український тлумачний словник
розскелина — и, ж., діал. Розколина … Український тлумачний словник
розчах — у, ч., діал. Розколина в дереві уздовж стовбура … Український тлумачний словник
селезень — зня, ч. 1) Самець качки; качур. 2) розм. Намерзлий візерунок на віконних шибках; лисиця. 3) розм. Розколина на кризі, що утворюється від удару … Український тлумачний словник